Запрошуємо активних людей на стажування !!..

Громадська організація «Тернопільська правозахисна група» запрошує на стажування активних людей. Ми надамо вам відмінну можливість вникнути в щоденну роботу громадської та правозахисної організації, розкрити свій потенціал, отримати знання, практику і досвід, корисні контакти.

Умови стажування:
• Стажерами можуть бути чоловіки та жінки, які можуть приділити час роботі в офісі ГО вТернополі. 
• Досвід роботи не обов’язковий.
• Графік - в робочі дні від 3 до 6 годин на день, в період з 9:00 до 19:00.
• Тривалість визначається індивідуально з кожним стажистом - від 1 до 6 місяців.
Ми очікуємо, що майбутні стажери будуть володіти такими особистісними характеристиками:
• хороші аналітичні здібності та комунікативні навички;
• бажання працювати і розвиватися в молодому, динамічному колективі;
• прагнення до професійного росту і всебічного розвитку;
• здатність генерувати нові ідеї;
• старанність, цілеспрямованість, лідерські здібності;
• вміння працювати в режимі багатозадачності;
• здатність швидко навчатися.

Ми пропонуємо стажерам:
• гнучкий графік, можливість поєднувати стажування з навчанням, можливість стажуватися неповний робочий день, по кілька годин на день;
• перспективу залучення на оплачувану роботу (при успішному проходженні стажування після закінчення навчання);
• отримання досвіду роботи в команді фахівців;
• придбання юридичного та правозахисного досвіду в умовах реальної практичної роботи.
• участь в різних заходах по всій території України та зустрічах з чиновниками різних рангів. 
У разі успішного проходження стажування наш стажер отримує:
• сертифікат про проходження стажування;
• характеристику та рекомендації;
• практичні навички та знання юридичної та правозахисної роботи зсередини, що сприяє майбутньої професійної діяльності.

Якщо Ви зацікавлені в проходженні стажування в Тернопільській правозахисній групі надсилайте нам своє резюме та мотиваційний лист на пошту thrg.ua@gmail.com або дірект та чекайте запрошення на співбесіду.

Булінг: виявляти та долати

Щодня булінгу піддаються 67% українських дітей. Із цього числа зацькованих – 40% ніколи і нікому не розповідають про свої проблеми, навіть батькам. Україна пропускає поперед себе за рівнем шкільної травлі лише Росію, Білорусь та Албанію.

Бійка у школі, зняте учнями відео з висміюванням однокласника, глузування, — з такими та іншими прикладами знущання — булінгу доводиться стикатися не одній дитині на Тернопільщині. Що таке булінг, якої шкоди він завдає дітям, чому та як потрібно боротися з ним, поділився з учнями 5-6 класів гімназії імені Івана Франка регіональний координатор Уповноваженого ВР України з прав людини в Тернопільській області Володимир Шевченко.

Лектор розповів маленьким слухачам, що шкільне цькування — це всі види прояву агресії до когось із учнів. Головна мета цькування — самовираження за рахунок слабшого, намагання вивищитися над іншими, боротьба з власними комплексами, намагання привернути увагу до себе та інше.

Як пояснив школярам Володимир, методи для цього можуть бути обрані найрізноманітніші: словесні образи, глузування, обзивання, погрози; образливі жести або дії, наприклад, плювки; залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій; ігнорування, відмова від спілкування, бойкот; вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви; фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження); приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д).

Гість наголосив, що діти, які піддаються булінгу, втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня. Окрім цього вони відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності.

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні. Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах. Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. Присутня і відсутність контакту з однолітками: немає друзів, не ведеться переписка у соцмережах, розмови по телефону, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

Володимир Шевченко додав, що з булінгом потрібно боротися комплексно. Батьки мають відстежувати всі зміни в поведінці своєї дитини і реагувати на будь-які зниження активності та ознаки психологічного пригнічення. Аналогічне завдання стоїть і перед учителем. Надважливою стає місія шкільного психолога, який має виявити та працювати із кривдниками та жертвами. Важливо розуміти, що ініціатор цькування переважно сам потребує допомоги психолога та дорослих, але не знає, як про неї попросити. А жертві знущань без психологічної підтримки просто не обійтися, аби в результаті вони не вилізли у незворотні проблеми.

Окрім цього гість розповів діткам про Національну дитячу «гарячу лінію». Володимир пояснив, що зателефонувавши за номером 0 800 500 225, від психологів, юристів та соціальних працівників діти і підлітки отримають підтримку та пораду щодо своїх проблем. До того ж  батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати від фахівців індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей.

Володимир провів зі школярами невеличкий експеримент — зателефонували в Національну дитячу «гарячу лінію» та поставили фахівцям декілька питань. Таким чином дітки дізналися, як саме працюють консультанти «гарячої лінії», наскільки змістовно і оперативно надають допомогу та з якими запитаннями до них можна звертатися.

Додамо, що під час чотирьох інформаційних уроків, присвячених булінгу, школярі могли вільно висловлювати свою думку з приводу почутого та ставити питання лектору.

На уроках була присутня і шкільна практикуюча психологиня Оксана Колісник, яка поділилася емоціями від заходу: « Володимир провів з дітьми радше відкритий діалог, аніж лекцію. Учням особливо сподобалася розважальна частина – пластунські ігри, до яких малеча легко включалася. Зокрема, гість спонукав діток написати одне одному приємні побажання та обмінятися ними у класі.

Під час бесіди чоловік пояснив, як булінг впливає на маленьку особистість, на прикладі скріпки. Якщо скріпку розігнути, а потім знову повернути в попереднє положення, предмет уже ніколи не матиме таку форму, як раніше. Такий самий ефект на діток має і булінг. Будь-які фізичні, психологічні образи чинять дуже негативний вплив на маленьку особистість, адже насильство, особливо тривале, спричиняє глибоку та стійку психічну травму. Саме тому потрібно завжди говорити про булінг, як про негативне явище, та широко висвітлювати його прояви»

Взаємодія ОСББ та поліції в Тернополі

Побудові Сусідської варти був присвячений тренінг, який 26 січня 2019 року провела у Тернополі вінницька активістка, голова правління Асоціації ОСББ Вінниччини Ельвіра Мрясова. Учасникам тренінгу, серед яких переважали голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) Тернополя, було цікаво почути від коуча про досвід переваг, позитивів та загроз у сфері взаємодії з локальних громад з поліцією.

Крім знайомства з концепцією взаємодії поліції та населення на засадах партнерства community policing (Community Policing), безумовним позитивом тренінгу були реальніприклади взаємодії поліції та громади, успішні історії організації «охорони» будинку власними силами.

Різноманітні практичні завдання сприяли спілкуванню, кращому сприйняттю і розумінню методик створення СВ. Присутність та взаємодія під час навчального заходу представників відділу зв’язків з громадськістю Патрульної поліціі Тернопільської області, дільничних інспекторів Поліції Тернопільської області сприяло формуванню продуктивного діалогу. 

 Під час тренінгу представники ГО Центр громадського моніторингу та аналітики Ірина Білик та  Володимир Шевченко презентували проект «Спільними зусиллями до безпечного міста». Як пояснили на заході Володимир та Ірина, серед цікавинок проекту є відбір п’яти пілотних ОСББ, які отримають ресурсну підтримку (комплекс відео спостереження) для підсилення безпеки та ефективної діяльності «Сусідської варти»  https://www.facebook.com/groups/sus.varta.te/   

Також говорили і про Офіс безпеки, який розпочав свою діяльність в Тернополі. Важливо, що Офісі передувала координація та підтримка тернопільського варіанту сайту http://bezpechne.community  громадської організації «Київ Мрії» (DreamKyiv). Цей сервіс не заміняє телефон «102» і призначений для вирішення неоперативних питань у сфері безпеки міста.

Окрім цього, тернопільські колеги вже перейшли до впровадження наступних етапів розвитку віртуального майданчика повідомлень поліції про небезпечні місця свого району і готуються до реалізації проекту «Електронний кабінет дільничного» та розпочали публікацію кейсів типових правових консультацій з питань безпеки.

Додамо, що тренінг "Взаємодія ОСББ із поліцією у Тернополі" відбувся в офісі Коаліція ГО "Тернопільський центр реформ"  і був зорганізований на платформі Коаліції «ТЦР» в рамках реалізації Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) (USAID Ukraine - USAID Україна) та здійснюється Pact в Україні і був заходом реалізації пункту Дорожньої карти реформ Тернополя «Створення офісу безпеки» та органічно синхронізувався із проектом «Спільними зусиллями до безпечного міста», який втілюється ГО Центр громадського моніторингу та аналітики» за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Сусідська варта у Тернополі: як створити безпеку власноруч

6 лютого 2019 року з 10-00 до 17-00 год. запрошуємо представників будинків та ОСББ, а також дільничних і патрульних поліцейських Тернополя взяти участь у тренінгу «Сусідська варта у Тернополі: як створити безпеку власноруч», що проведуть представники Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Сусідська варта – ресурс, створений задля вирішення важливих питань та проблем у житловому районі, а також спрямованого на підвищення безпеки і спокою біля ваших осель.
Під час заходу ви детальніше дізнаєтесь, що таке «сусідська варта», ефективний досвід її впровадження за кордоном та приклади реалізації в Україні. Коучі ознайомлять вас, яким чином мешканці міста зможуть визначити «безпекові» загрози власного двору, методи участі сусідський вартових, шляхи співпраці з поліцейськими для підвищення благоустрою території та запобігання різноманітним порушенням.

Тренінг відбудеться за адресою: м.Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 2 (офіс Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ»).

Увага, кількість учасників тренінгу – обмежена. Для того, щоб взяти участь у заході, заповнюйте аплікаційну форму: https://cutt.ly/MYFKQ

У Тернополі діятиме сусідська варта

Відповідальність за безпеку в Тернополі лежить не лише на поліції чи місцевій владі, а й на самих жителях. Це намагались донести до учасників тренінгу «Взаємодія ОСББ із поліцією в Тернополі: теорія та шляхи побудови» Ірина Білик та Шевченко Володимир, де також презентували проект «Спільними зусиллями до безпечного міста». Голів ОСББ в рамках проекту запросили долучитись до впровадження у себе «Сусідської варти» для вирішення безпекових проблем та покращення співпраці з поліцією. Спільні навчання, обмін інформацією про підозрілі місця та найчастіші порушення законів, об’єднання зусиль для пошуку зниклих осіб та багато іншого підвищать довіру громадян до правоохоронних органів. Проект «Спільними зусиллями до безпечного міста» реалізовується ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Сусідська варта Тернополя Відкрита група · 27 учасників Приєднатися до групи Сусідська варта - згуртовані мешканці будинку чи території, що у співпраці з представниками поліції та іншими органами державної влади та місцевого са...

У студії «Громадського радіо» відбулася доволі цікава розмова з правозахисником та юристом Михайлом Каменєвим та головою «Тернопільської правозахисної групи» Володимиром Шевченком.

Розмовляли про ідентифікацію поліцейських в Україні та зміни у законі, які б допомогли одразу встановити особи правоохоронців на вулицях.

Також коротко презентували результати моніторингової кампанії «Поліція під контролем». Розповіли про однострій та жетони у кишенях поліцейських, незаконні обшуки, затримання, тощо.

Михайло Каменєв розробив зміни до законодавства про обов’язкову читабельність жетонів поліції і Нацгвардії. Це допоможе ідентифікувати правоохоронців та притягнути до відповідальності за незаконні вчинки і порушення прав людини.

Володимир Шевченко​ розповів про моніторинг у Тернополі та використання жетонів. Детальніше з його результатами можна ознайомитися за посиланням: https://www.facebook.com/TeHRG/posts/1297417507017942

За даними моніторингового звіту,  23% з опитаних працівників поліції досі не видали жетони; тільки 12% з тих, у кого жетони є – носять їх на однострої; 7% дозволили сфотографувати жетони на перше прохання моніторів; Поліцейський однострій є тільки в працівників патрульної поліції. Однострій колишніх працівників міліції або старий, або куплений за власні кошти; У двох випадках поліцейські взагалі відмовились показувати посвідчення в одному – відбулось затримання моніторів за відеозйомку.

Прослухати запис ефіру на Громадському радіо можна тут:

https://hromadskeradio.org/programs/kyiv-donbas/policeyskie-ne-nosyat-zhetony-na-ohrane-massovyh-meropriyatiy-pravozashchitnik

#громадськерадіо #ТПГ #УМДПЛ #ТернопільськаПравозахиснаГрупа #поліціяпідконтролем #моніторингполіції #поліція #ідентифікаціяполіцейських #жетони #правалюдини

3 лютого у Києві в приміщенні УКМЦ Моніторингова кампанія «Поліція під контролем» оголосила результати перевірки виконання поліцією нових вимог законодавства в частині ідентифікації. За підсумками моніторингу, що виявив порушення цих вимог у Києві та регіонах, громадськість рекомендувала передбачити Законом «Про Національну поліцію» відповідальність за відсутність жетону та заборону його фіксувати на фото/відео пристрої.

«Наявні у поліції жетони не виконують функцію ідентифікації – вони нечитабельні з близької відстані, а зафіксувавши їх на фотографії, неможливо потім розгледіти персональний номер поліцейського. При цьому, зафіксувавши номер можна потім його вказати у скарзі на неправомірні дії поліцейського. Таким чином можна уникнути відписок з боку поліцейського керівництва, що “неможливо встановити особу порушника”», — зазначає Сергій Перникоза, координатор моніторингової кампанії «Поліція під контролем».

За даними моніторингового звіту, 23% з опитаних працівників поліції досі не видали жетони; тільки 12% з тих, у кого жетони є – носять їх на однострої; 7% дозволили сфотографувати жетони на перше прохання моніторів; Поліцейський однострій є тільки в працівників патрульної поліції. Однострій колишніх працівників міліції або старий, або куплений за власні кошти; У двох випадках поліцейські взагалі відмовились показувати посвідчення в одному – відбулось затримання моніторів за відеозйомку.

«Анонімність породжує безкарність. Саме тому ми і розробили два законопроекти. Один -вдосконалює персональну ідентифікацію для поліції, другий – запроваджує ідентифікацію для військовослужбовців Національної гвардії, які охороняють громадський порядок (крім зони АТО). Тепер завданням прогресивної частини депутатського корпусу та громадянського суспільства є домогтись прийняття та ефективної імплементації» – зазначив Михайло Каменєв, екс-юрист Національної поліції України, Голова ГО «Правозахисна Ініціатива».

Кампанія з моніторингу поліції тривала з 10 по 30 січня 2017 року в Ужгороді, Харкові, Вінниці, Києві, Київській області, Дніпрі та Тернополі. 18 громадських моніторів, які здійснили 27 візитів, пройшли спеціальну підготовку. Факти, виявлені під час перевірки роботи патрульної поліції, монітори фіксували за допомогою відео та записів у анкетах монітора.

Під час прес-конференції історією про факт незаконного затримання монітора поділився Володимир Шевченко, Голова правління «Тернопільска Правозахисна Група». Правозахисник Юлія Третяк розповіла про позитивний досвід впливу моніторингу на роботу поліції у Харкові.

http://umdpl.info/news/sergij-pernykoza-nayavni-u-politsiyi-zhetony-ne-vykonuyut-funktsiyu-identyfikatsiyi/

#ТПГ #ТернопільськаПравозахиснаГрупа #моніторингполіції #поліціяпідконтролем #УМДПЛ #результатимоніторингу #ідентифікаціяполіцейських #поліція #жетони

Активісти кампанії «Поліція під контролем» у Тернополі долучилися до всеукраїнського моніторингу, щоб перевірити чи дотримуються правоохоронці законодавства у частині ідентифікації. Дізнавалися у якій формі ходять, чи носять жетони, дозволяють себе сфотографувати, тощо.

Координатор моніторингової кампанії «Поліція під контролем» Сергій Перникоза зазначив, що саме відсутність можливості ідентифікувати поліцейського є причиною численних зловживань, які були притаманні старій міліції.

Проходячи поблизу залізничного вокзалу у Тернополі моніторингова група побачила як люди у камуфляжній формі кудись ведуть чоловіка. Було помітно, що незнайомцеві це не подобається.

Відповідно, моніторингова група одразу ж направилася до цих людей. Підійшовши ближче ми привіталися та попросили представитися двох чоловіків у камуфляжній формі. Запитали що трапилося і куди ведуть незнайомого нам чоловіка.

Виявилося, що це працівники поліції, які затримали громадянина за куріння у громадському місці. На вимогу представитися і продемонструвати своє посвідчення та жетон відреагували позитивно. Номери на жетоні, прикріпленому до одягу, співпадали з вказаними номерами у документах.

Один з правоохоронців розповів, що нової форми йому не видали, тому ходить у старій – свого товариша. Старі емблеми з написом «міліція» довелося замінити на нові. Жетон за власні кошти не купував. Також на спині залишилися помітні сліди від слова «міліція».

У ЗУ про Національну поліцію ст. 20 п.3 вказує, що на однострої поліцейського повинен розміщуватися нагрудний знак із чітким зазначенням його спеціального жетона. Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів. Відповідно до Закону України про Національну поліцію з першого січня 2017 року не допускається використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ України.

Чоловік, якого затримали правоохоронці, просив щоб зняли його на відео і він все розкаже як було. Після спілкування ми попрямували у приміщення поліцейської станції №3. Увійшли туди безперешкодно, але вийти звідти так само не змогли.

Окрім нас та поліцейських у приміщенні перебували кілька осіб, які не були проти відеозйомки.

Переконавшись, що незнайомець справді вчинив правопорушення ми вирішили вийти зі станції. Проте, чоловік у цивільному одязі, не представившись, заборонив відеозйомку і вимагав показати документи активістові, в руках якого знаходилася камера.

«Коли ми зайшли у поліцейську станцію на території залізничного вокзалу, то знімали на відео чоловіка, який про це попросив. У приміщенні відеофіксацію заборонив чоловік у цивільному одязі. Згодом, зі слів його співробітників, стало зрозуміло, що це їхній начальник. Мотивував тим, що це режимний об’єкт. Пізніше, коли хотіли вийти з приміщення, то нам сказали, що можемо це зробити, окрім людини, яка знімала на камеру, але при цьому стояли на виході, перегороджуючи шлях. Ми, звісно, залишилися і надалі у приміщенні. До нас викликали слідчо-оперативну групу», - поділилася активістка кампанії «Поліція під контролем» Уляна Шевченко.

Ми увійшли разом тому й хотіли покинути приміщення у повному складі. Випускати не хотіли, затримування чи протоколів не оформлювали. Також нас разом з громадянами, які там перебували, не внесли до журналу і про наше місце перебування не було відомо. Коли людина перебуває під контролем поліції це має відображатися.

На запитання де книга скарг та пропозицій пролунала відповідь, що її немає. Якщо хочемо щось написати, то потрібно спеціально йти до міського відділення поліції. У приміщенні не було стільців, тому більше години довелося стояти.

«Я нічого не порушував, поводив себе спокійно і мені сказали продемонструвати документи не обґрунтувавши причини. Людина, яка хотіла дізнатися мої персональні дані, не представилася та була у цивільному одязі, без жетона», - зазначив активіст кампанії «Поліція під контролем» Андрій Крижановський.

Через деякий час прибула слідчо-оперативна група, яку викликав правоохоронець у цивільному одязі чорного кольору.

Експерт і слідчий, які прибули на місце виклику, поцікавилися з якою метою ми прийшли. Їм розповіли про чоловіка, затриманого на території залізничного вокзалу і працівників поліції, яких не одразу впізнали. Тому вирішили переконатися чи усе законно. Також повідомили, що товариша відмовляються відпустити доки не покаже документів. Чому така вимога не зрозуміло.

Експерт виявилася ввічливою. Була одягнена у форму, після просьби представилася і продемонструвала посвідчення та жетон. Слідчий був одягнений у темну куртку поверх якої знаходилася безрукавка з написом. На наше прохання представився і показав посвідчення. Жетона ми не побачили. За його словами, він прикріплений до форми.

Експерт швидко опитала присутніх чому вони перебувають у поліцейській станції. В одного з чоловіків було відібрано пояснення. Також його запитала чи хоче в туалет або пити.

Уважно вислухавши нас представниця слідчо-оперативної групи повідомила, що ми не затримані та вільні, усі разом можемо безперешкодно покинути приміщення.

«Експерт зазначила, що могли бути порушення захисту персональних даних громадян. Проте, громадяни, які перебували на той час, дали згоду на відеофіксацію їхніх облич, тому порушень не було. Також ми попросили прийняти міри до службової особи, яка не представившись, незаконно затримувала – складено усний протокол. Слідчий наголошував, щоб не знімати його, але де це прописано не міг розповісти», - поділився активіст кампанії «Поліція під контролем» Андрій Крижановський.

Також нам сказали, що дана поліцейська станція – режимний об’єкт. Документів, які б засвідчували це не надали. Розповіли, що існує спеціальний наказ, але на прохання ознайомитися з ним – не показали.

Я запитала слідчого чи може він надати оцінку подіям, які тут відбувалися. Правоохоронець відповів, що не може оцінювати дії працівників поліції.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) — неурядова правозахисна організація, що здійснює системний всеукраїнський моніторинг дотримання прав людини та основоположних свобод у діяльності правоохоронних органів.

Моніторингова кампанія «Поліція під контролем» передбачає систематизацію проведення моніторингів, розвиток мережі моніторів, які здійснюють перевірку та впроваджують отримані внаслідок моніторингової діяльності результати. Мета програми – виявити існуючі недоліки у системі МВС та Національної поліції, запровадити нові стандарти щодо дотримання прав людини при взаємодії з правоохоронними органами, підвищити громадську активність у галузі контролю за діяльністю поліції.

У Тернопільській області кампанію «Поліція під контролем» з 2011 року координує ГО «Тернопільська правозахисна група».

Соломія Кручова, журналістка, активістка моніторингової кампанії «Поліція під контролем»

Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Харківській області.

Провідною метою діяльності регіональних координаторів є розширення можливостей Офісу Омбудсмана задля покращення реалізації прав людини на регіональному рівні. Зокрема, забезпечення доступності особистих прийомів громадян у віддалених від м. Києва адміністративно-територіальних одиницях.

Регіональні координатори взаємодії з громадськістю провадять діяльність за такими напрямами:

– збір та аналіз інформації про факти порушень прав людини у відповідних регіонах;

– взаємодія та співпраця із центральним представництвом Омбудсмана, проведення регулярних зустрічей на базі Секретаріату та на регіональному рівні;

– прийом та консультування громадян;

– просвітницька та інформаційна робота з підвищення рівня обізнаності населення та представників влади в галузі прав людини;

– участь в моніторингових візитах до місць несвободи;

– налагодження співпраці з представниками інших ОГС та участь у різноманітних заходах (круглих столах, семінарах, конференціях тощо).

До проходження конкурсу запрошуються кандидати, які відповідають таким критеріям:

– досвід роботи у правозахисній сфері та/або наявна юридична освіта;

– знання Конституції України та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;

– комунікабельність;

– сумлінність.

Вітається досвід участі у моніторингових візитах у межах реалізації національного превентивного механізму, у моніторингових кампаніях Асоціації УМДПЛ або кампаніях інших правозахисних організацій та ініціатив.

До участі у конкурсі не допускаються особи, які:

– визнані в установленому порядку недієздатними;

– мають не зняту або не погашену судимість за вчинення умисного злочину або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають в електронній формі до конкурсної комісії такі документи:

– резюме;

– мотиваційний лист;

– дві рекомендації від правозахисних організацій;

– довідку про відсутність (наявність) судимості.

Можна подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, інші рекомендації, наукові публікації тощо).

Документи надсилаються на електронну адресу: coordinator@ombudsman.gov.ua до 20 лютого 2017 року.

Конкурс проводиться в 2 етапи:

- прийом та розгляд документів;

- співбесіда.

Про результати І етапу конкурсу кандидатів буде повідомлено протягом 7 днів з дня завершення прийому документів.

Конкурс проводиться відповідно до Положення «Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад регіональних координаторів взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Конкурс проводиться в рамках проекту «Сприяння діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини на регіональному рівні через розширення мережі регіональних координаторів взаємодії з громадськістю», який здійснюється за підтримки проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», що реалізується ПРООН за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

За додатковою інформацією звертайтесь за тел.:+380 (44) 253-20-55 (Денис Баран). 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та УГСПЛ щодо надання повноважень з розслідування Державній кримінально-виконавчій службі України звернулися до Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України та Міністра юстиції України.

21 грудня 2016 року Верховна Рада України, ухваливши Закон України «Про Вищу раду правосуддя», одночасно включила до нього положення, які жодним чином не стосуються Вищої ради правосуддя.

Цими нормами Державній кримінально-виконавчій службі України (ДКВСУ) надано повноваження здійснювати досудове розслідування всіх злочинів, «вчинених на території або в приміщеннях ДКВСУ».

Відтепер усі випадки зловживань, зокрема, катувань, вчинених персоналом ДКВСУ, розслідуватимуться слідчими з числа її персоналу. Це суперечить принципам належного розслідування, закладеним у Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сформульованим Європейським судом та Комітетом з запобігання катуванням: незалежність, безсторонність, ретельність, негайність, компетентність, підконтрольність. Очевидно, що про незалежність і безсторонність у зв’язку зі створенням слідчих повноважень у ДКВСУ не йдеться взагалі.

Крім того, визначення виняткової підслідності ДКВСУ щодо всіх злочинів, вчинених на її території або у її приміщеннях, створює невизначеність щодо розмежування підслідності ДКВСУ та інших суб’єктів досудового розслідування.

До того ж зазначені зміни були внесені без дотримання встановленої законом процедури. Була порушена ч. 1 ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (правки стосувались тих положень Закону, в які під час першого читання зміни не вносилися взагалі). Ці положення не обговорювалися в профільному парламентському комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Більше того, вони були ініційовані через народних депутатів Міністерством юстиції України, що дозволило оминути погоджувальну процедуру подання урядового законопроекту.

Ми переконані, що надання слідчих повноважень ДКВСУ – це порушення фундаментальних принципів справедливої та ефективної процедури розслідування, відповідно до якої ніхто не може бути суддею у власній справі. Такі зміни призведуть лише до поглиблення проблеми неефективного розслідування у справах про катування та інші зловживання у місцях несвободи, яка і так є системною за визнанням багатьох міжнародних органів.

З огляду на зазначене, закликаємо:

1. Якомога швидше скасувати зміни законодавства, що стосуються надання слідчих повноважень ДКВСУ;

2. Негайно зупинити створення слідчих підрозділів ДКВСУ.

#ТПГ #ТернопільськаПравозахиснаГрупа #ДКВСУ #Омбудсмен

http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/17117-ft-zvernennya-upovnovazhenogo-verxovnoii-radi-ukraiini-z-prav-lyudini-ta/

Сьогодні традиційно святкуємо Міжнародний День захисту прав людини, який запроваджений саме 10 грудня Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році.

Дата стала символічною, адже саме 10 грудня 1948 року було прийнято Загальну декларацію прав людини.

У сучасному світі порушення прав людини, на жаль, не зникли. Ми не повинні забувати, що не залежно від кольору шкіри, віросповідання, соціального статусу, національності, тощо є рівними у своїх правах одразу, коли з’являємося на світ.

Торгівля людьми, катування і жорстоке поводження не припустимі!

У нашій державі у 1996 році Верховна Рада прийняла Конституцію України, де зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Тому саме вона є основним законом, де відображені положення Загальної декларації прав людини.

На жаль, часто ці положення нехтуються й українці стають незахищені, без гідних умов на проживання та безробітні. Відчувають втручання у своє особисте життя, посягання на свободу після вираження власних думок та поглядів. Порушується право на справедливий і неупереджений суд.

В Україні права людей захищає Омбудсмен – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який контролює дотримання законних прав та інтересів громадян і захищає їх. Забезпечує його діяльність Секретаріат Уповноваженого. На сьогодні цю функцію виконує Валерія Лутковська.

Також механізмами забезпечення прав людини виступають Європейський суд з прав людини, Рада Європи, ООН.

У Тернопільській області права людини допомагає захистити Володимир Шевченко – регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

#Міжнародний_День_захисту_прав_людини #ТПГ #ТернопільськаПравозахиснаГрупа #правалюдини #свято